Письмо счастья:
"Шановні партнери!
Висловлюємо Вам щиру подяку за тривалу плідну співпрацю та сподіваємося на подальше її ефективне продовження!
Відповідно до вимог статті 26 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» № 2704-VIII від 25 квітня 2019 року (зі змінами), книжкові видання в Україні видаються та розповсюджуються державною мовою та/або мовами корінних народів України, офіційними мовами Європейського Союзу.
На виконання вимог вищевказаного Закону України та відповідно до прийнятої внутрішньої позиції, ТОВ «ЯКАБУ РІТЕЙЛ» прийняло рішення повністю відмовитись від розповсюдження через власні канали продажів російськомовної книжкової продукції. Тому всі російськомовні книги будуть видалені з сайту та мобільного застосунку Yakaboo та внесені зміни відповідно до умов укладених ліцензійних угод.
Ми щиро сподіваємось на Ваше розуміння та підтримку нашої позиції!
З повагою,
XXXXXXXX
менеджер зі збуту електронних послуг Yakaboo"
Прям вижу этих писателей, которые вложили огромное количество времени, сил и денег в свои произведения, — яро поддерживающими удаление своих книг в цифровом(!) виде. Про бумажные даже и речи нет - это уже давно “табу” во многих физических магазинах.
И потом они удивляются - "а где ж все писатели?", "почему так мало читают украинскую литературу"?